А потом заиграла моя любимая на данный момент песня БумБокса, "Нездара", и я зачем-то полезла на стул, хотя в принципе потом уже это было неважно) Я танцевала на стуле как какой-то псих - а потом я сняла свитер, потому что было жарко, а я и так в гольфе - и все захлопали и заулюлюкали, и мы опять ржали до потери пульса) И стук в дверь - и я через долю секунды снова сижу на стуле - а это сосед, просит штопор - и мы ржем, держимся за животы, тихонько поскуливая, и парень взглядом пробегается по комнате в поисках выпивки - но мы не пьем, нам просто весело)
И я снова лезу на стул, сексуально снимая носки) А потом на стулья лезут уже все - и мы танцуем, и смеемся, и перегибаемся пополам, и я давно не была настолько..хм.. счастлива?)
Нездара
В мене є те, що не зовсім потрібно тобі, бейбі
В тебе є те, що не зовсім мені по зубах
Я кожен день, я щодня обіцяю собі навчусь
Грію я тебе в своїх руках, а грати не вмію.
В тебе є шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.
Це кляті гроші, вони заважають тобі - спалю
Зимові ночі, коли я тебе не чіпав - пробач
Якщо ти хочеш, я всім розкажу, як тебе я люблю
Поприбираю цей срач, тільки заплач.
Золотом тих струн, тих нот, сріблом акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.
Шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.
Шість струн, сім нот, безліч акордів
Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить
Збиваю я пальці в кров, тримаю мов спрут, затримую подих
Мабуть нездара, мовчить моя гітара.
И прямая ссылка на песню - тут